«Суха» заправка, або Заправка без персоналу

«Суха» заправка, або Заправка без персоналу
Про «сухі» (холодні) заправки для сільського господарства. Опубліковано в номері 2019 №12 (165) журналу «ЗЕРНО».

А як же працює заправка без персоналу?

Якось на заправці побачив, як жінка, знімаючи «пістолет» із колонки, випадково натиснула на ручку і вдарила струменем пального навколо … До речі, таких випадків чимало. Іноді «пістолет» узагалі забувають витягти з бака, весело від’їжджаючи із цим сувеніром на згадку, лишивши обірваний шланг. Подібне здебільшого завершується матеріальними збитками, нерідко – й пожежею.

Відповідно до наказу Мінпалива №658 від 24.12.2008 розділ VII Вимоги пожежної безпеки до автозаправних станцій п. 29 під час заправляння на АЗС виконуються такі вимоги: «… випадково розлиті на землю нафтопродукти засипаються піском».

Під час того випадку із жінкою робітники АЗС відразу ж присипали місце розливу пального піском, а потім замели віником. Подумав, а могли ж і не помітити! Жінка теж не дуже палала бажанням допомагати. Радше за все вона збиралася якомога скоріше звідти поїхати. А там, що буде – те буде.

«Суха» (холодна) заправка, або Заправка без персоналу

Кажуть, у Європі, ще з 1980-х років такі заправні комплекси були не в дивину. Першою країною, яка їх випробувала, здається, була Фінляндія. Інакше їх ще називають «холодними» заправками (або заправка без персоналу), але в сільському господарстві частіше зустрічається слово «сухі». Мабуть, це пов’язано з тим, що в оператора АЗС завжди сухі руки, бо він не бере участі в процесі. Так це чи ні – розглянемо далі.

Насправді, оператор на заправній станції присутній. По-перше, має її відкрити та ввімкнути рубильник (живлення), а наприкінці зміни його ж вимкнути. По-друге, він є матеріально відповідальною особою, яка записує на себе пальне та подає до бухгалтерії первинні бухгалтерські документи на списання наприкінці звітного періоду. А по-третє, він відповідає за пожежну безпеку на об’єкті, особливо це важливо при прийманні (зливанні) пального на склад ПММ.

Повірте, на таблички: «Вогненебезпечно», «Курити заборонено» та «Використання відкритого вогню заборонено» мало хто зверне увагу. Крім того, у випадку пожежі навряд чи хтось швидко знайде пісок і вогнегасник. Хіба що викличуть пожежну службу. Тому оператора може й біля самої колонки не бути, але фізично на території АЗС він має бути присутній.

Водночас уже на багатьох складах ПММ у сільському господарстві оператори (комірники ПММ) не присутні під час самої заправки. Водії та механізатори мають свої ідентифікаційні ключи типу RFID-мітка або iButton, за допомогою яких отримують пальне. Однак після заправки техніки вони все одно заходять до кімнати оператора, щоб внести інформацію про виданий об’єм у Подорожній лист і Журнал складського обліку. Ось така вона – автоматизація!

А де ліміт видачі палива?

Бувають і складніші алгоритми видачі пального. Коли, крім самої ідентифікації отримувача пального, ще перевіряється дозволений на день чи місяць ліміт. Це займає неабиякий час, а користі від цього небагато. У разі спрацювання ліміту пального видається менше або погоджується додаткова його видача. Простіше попередити водіїв про дозволенні норми видачі та не ускладнювати сам процес заправки. Все одно видача фіксується в електронному звіті, який у реальному часі можна переглянути. Більше дивує те, що ці звіти потім друкують і підшивають у теку.

Водночас забувають про Журнал складського обліку, який, на відміну від роздруківок, має юридичне визначення в інструкції Мінпалива від 20.05.2008 р. №281/171/578/155 у вигляді журналів обліку надходження нафтопродуктів, реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів та відомості на відпуск нафтопродуктів та тощо.

Відеонагляд у той бік

Найчастіше крадіжки пального відбуваються під час заправок. Тобто останні літри заливаються в 20 л каністру, яка знаходиться поруч. Цю каністру комірник після наповнення може винести за межі складу. Як саме? Злити в бак іншої (своєї) техніки чи перекинути ввечері через огорожу. При цьому вивезти її на техніці в кабіні буде складніше – на виїзних воротах може перевірити охорона. А це вже, як кажуть, попався на «гарячому».

Можна поставити відеоспостереження. Однак чомусь сектори огляду здебільшого направляють на під’їзні дороги чи куди-небудь, окрім самої заправки. Тому, якщо вже їх ставити, то в контексті «сухих» заправок – це саме те. Фактично розривається ланцюг між комірником і водієм. Однак водночас комірник має спостерігати на моніторі, що саме відбувається на заправці. Він же є і відповідальним за вимоги пожежної безпеки. Ось вам і digital-трансформація!

Крім того, наприкінці зміни необхідно опломбувати колонку та муфти на резервуарах. Потім здати об’єкт під охорону. Відповідно наступного дня перевірити.

Щоб усе збігалося

Обов’язковою умовою функціонування «сухих» заправок має бути вирівнювання залишків пального наприкінці звітного періоду (наприкінці місяця). Адже пальне видається впродовж дня за різної температури. Це означає, що 10 л вранці за масою будуть важчими, ніж 10 л в обід. Відповідно, рано чи пізно, але в резервуарах почнуть збиратися залишки (чи нестача) пального. Такі коливання можуть сягати в межах 0,8% упродовж місяця.

Необхідно також стежити за рівнем підтоварної води в резервуарах та вчасно виконувати їх зачищення. Наразі вже є рівнеміри, які, крім об’єму пального, можуть визначати його густину та температуру. Однак їх вартість ще завелика для резервуарів об’ємом до 50 куб.м.

В епоху диджиталізації телематичні сервіси будуть витісняти ручну працю. Це не означає, що такі професії як комірник забудуть. Ні, навпаки, вони стануть кваліфікованішими. Відповідно, платню отримуватимуть більшу. Однак і їм теж доведеться вчитися на оператора АЗС. Як мінімум, це можуть бути курси підвищення кваліфікації. Отож, так би мовити, «суха» вона чи звичайна, не має значення, головне, щоб усе збігалося.

Рішення може бути, але яке?

На мою думку, наявна технологічна база не дає змоги повністю перейти на «сухі» заправки (без комірника). Однак на нафтобазах в Україні останнім часом почали впроваджуватися витратоміри Коріоліса. Їх перевага в тому, що вони можуть вимірювати не тільки об’єм пального (л), але і його масу (кг). При чому, вони значно точніші звичайних витратомірів, похибка яких залежить від швидкості видачі пального та становить від 0,25 до 0,5%. Однак вартість витратомірів Коріоліса (від 300 тис.грн.) для аграріїв ще завелика.

Хоча, якщо дообладнати резервуари рівнемірами (від 50 тис.грн. на один резервуар), можна значно наблизитися до автоматичного обліку пального на складах ПММ. Водночас ще необхідно подумати про пожежну сигналізацію та відеоспостереження. Та звісно ж не забути про охорону периметра, а це як мінімум наявність одного охоронного поста.

Тобто обладнання п’ятьох резервуарів та однієї колонки може обійтися в майже один мільйон гривень (з урахуванням ще монтажних робіт). Така ціна, як на мене, надто гальмівний чинник. Порівняно з платнею комірника, яка становить не набагато більше мінімалки, це вартість «космічна». І все ж на цьому затрати не закінчаться. Адже обладнання необхідно обслуговувати та періодично проводити його повірку.

Також, замість RFID-міток (або iButton-ключів) можна було би надсилати на телефон QR-коди (талони). Водії (механізатори) отримували би той об’єм пального на день, скільки його заплановано відповідно до виконуваних робіт. Наприклад, механізатор отримує наряд на оранку 20 га поля №1 (та переїзд до нього) з дозволеною заправкою 500 л.

Майже заправка без персоналу

Тому наразі «сухі» заправки для сільського господарства вкрай потрібні. Однак давайте будемо чесними. Не будемо плутати «сухі» заправки із заправками самообслуговування (заправка без персоналу біля колонки). Оцінимо правильно вартість роботи комірника. Дещо автоматизуємо сам процес видачі пального. Можливо, щось змінимо в бізнес-процесах обліку. А там – дивись, нагальної потреби в «сухих» (автоматизованих) заправках і не стане. Як кажуть у народі: «Сім разів відміряй – один раз відріж».

Микола ПИЛИПЕНКО, моб. 095-438-29-33 (Viber)

Стаття опублікована в журналі ЗЕРНО, грудень 2019

Замовляйте послугу Діагностика Руху Пального

Додаткова інформація:

Первая АЗС самообслуживания в Виннице: как работает и почему топливо дешевле ( Факти ICTV )

Leave a Reply