Контроль заповнення бункера

Контроль заповнення бункера
Контроль заповнення бункера. Опубліковано в номері 2020 №1 (166) журналу «ЗЕРНО».

Надворі XXI століття, а в системі первинного обліку збору врожаю й досі чинні талони комбайнера, введенні ще в 70-х роках минулого століття. Водій і комбайнер обмінюються ними під час вивантаження зерна, вручну зазначаючи величину отриманого (виданого) збіжжя. Чи можна в часи повсюдної диджиталізації обійтися без цього на жнивуванні? Далі про контроль заповнення бункера …

Відсутність точного рівня зерна в бункері комбайна як відправна точка для крадіжок

Спробуємо проаналізувати. Попри високий рівень технологій у сільському господарстві, у жодному з відомих мені брендів комбайнів не фіксується інформація про рівень заповнення зерном уздовж всієї висоти бункера. Зазвичай, у комбайнах є лише два штатних мембранних датчики, які встановленні зверху. Перший фіксує інформацію, коли бункер уже майже повний (понад 80%), а другий – «СТОП! Бункер переповнений».

Можливо причиною відсутності таких датчиків є те, що виробники комбайнів не бачать у цьому сенсу. А може, й те, що, на відміну від рідини (наприклад, пального в баку), зерно не розсипається рівномірно по всій поверхні, а при заповненні збирається гіркою, відповідно при вивантаженні утворюється лійка. Ось саме ця особливість, залежно від того, в якій точці міряти, призводить до похибки майже в 20%.

Справді, на різних культурах буде різна й похибка, але приблизно різниця становитиме біля 1 т.

Отже, для обліку врожаю це не зовсім підходить. Крім того, наразі датчиками можна міряти тільки об’єм заповнення бункера, але не вагу (нетто). Відповідно слід проводити ще й заміри вологості зерна. На жаль, штатні датчики вологості, якими можуть бути облаштовані комбайни, не дуже точні та потребують певних налаштувань. Інакше, як ще можна пояснити наявність вологомірів зерна в агрономів? До речі, можна використовувати дані з них, але це вже буде середня вологість зерна по полю в певний період часу (заміру).

Бункерні датчики

Передусім розберемося, які є датчики для бункерів комбайнів та за яким принципом вони працюють. Відповідно поділимо їх на такі категорії:

  • мембранний датчик – спрацьовує при натисканні на мембрану. Встановлюються майже всіма виробниками комбайнів як штатні датчики. Мають невисоку точність, відповідно здебільшого використовуються тільки для інформування комбайнера про наповненість бункера;
  • пороговий датчик – спрацьовує при досягненні фіксованого рівня зерна в бункері. Причому, на відміну від мембранних датчиків, спрацювання відбувається не механічним способом! Також ці датчики можуть використовуватися для контролю рівня інших сипучих матеріалів, наприклад, сухих мінеральних добрив;
  • ультразвуковий датчик – призначений для безконтактного вимірювання відстані до будь-якої твердої поверхні. Ось якраз у цьому його найбільша перевага, бо рівень зерна можна міряти не тільки з краю бункера, а й у центрі. Наразі таке рішення, на мою думку, є найоптимальнішим. Крім того, на відміну від інших датчиків, його монтаж простіший, що значно полегшує впровадження на наймані комбайни. Причому мембранних (або порогових) датчиків необхідно від 5 до 10 шт. на бункер, а ультразвукового достатньо всього одного на комбайн (та два на перевантажувач).
Ультразвукові датчики встановлені на перевантажувач
Ультразвукові датчики встановлені на перевантажувач

Використання перелічених датчиків надає можливість контролювати рівень (об’єм) наповленності бункера. Авжеж, найбільше крадіжок зерна відбувається саме в полі. Зазвичай, комбайн підрулює до краю поля (дороги) й фактично за кілька хвилин зсипає частину зерна з бункера у вантажівку, що під’їжджає на той же час. Якщо на полі є охорона, то такі зсипання відбуваються в «мертвих» зонах, десь за деревами чи в низині.

Проте й з охороною не складно домовитися.

Як варіант – зерно можна просто зсипати в лісосмугу, а ввечері за ним приїдуть … Буває й таке, що останній бункер або не повністю зсипають, або залишають лишки на ніч. Уранці їх уже там може й не бути. Крім того, можуть, якщо дозволяє ситуація, ще й не все поле (останній рядок) зібрати. Потім його обмолоти вночі …

У разі, якщо на комбайні встановлений GPS-трекер, то зсипають, не спиняючись на розворотах. Усе зерно з бункера відразу не висипати, але до 1 т за одну спробу – можна. Тому тут додатково необхідно ще контролювати роботу шнека.

Шнек і жатка

Крім наповненості бункера вкрай важливо контролювати шнек і жатку. Передусім по роботі жатки можна точніше вирахувати оброблені гектари, а по обертанню шнека – перевірити місця вивантаження зібраного врожаю. Відповідно є датчики контролю роботи жатки та обертання шнека. Найрозповсюдженіший із них – датчик швидкості (контролю частоти обертання), який використовує безконтактні вимикачі положення.

Також сам шнек можна блокувати. Це робиться за допомогою RFID-зчитувачів і реле. Відповідно кожному водієві, який має дозвіл вивозити зерно з поля, надається RFID-карточка (ідентифікатор). Вона передається комбайнеру перед вивантаженням бункера в зерновоз. Після проходження ідентифікації замикається електричний ланцюг (реле) для дозволу роботи шнека.

Складніші системи використовують автономні радіомітки. Приймач підключається до GPS-трекера (на комбайні), а передавач ID-кода закріплюється на зерновоз (або перевантажувач). Відстань спрацювання до 10 м, а період автономної роботи – кілька років. Здебільшого такі системи називають «свій-чужий». Причому повідомлення з такої системи можуть також відправлятися на Telegram, що дає змогу контролювати збирання врожаю дистанційно, навіть від офісі.

Датчики ваги

Отже, єдиним працюючим способом вести облік урожаю поки що залишається зважування на вагах. Це можна робити як на своєму току (зерноскладі), так і на чужому (платно). Чим скоріше зібраний урожай буде зважений (облікований), тим менше ризик крадіжок. Інакше по дорозі на елеватор його може забагато «розсипатися». Крім того, це надасть вам ще можливість переконатися в тому, що на елеваторі ваги працюють коректно. Особливо актуально, коли зерно відвантажується не на свої елеватори!

А для того щоб зменшити крадіжки в дорозі, на зерновози встановлюють GPS-трекери. На наймані зерновози встановлюють переносні (портативні) GPS-трекери, які працюють від автомобільної розетки, так званого штекера для припалювання. Крім того, їх використання має бути прописане в договорі на перевезення. Водночас водіям забороняють зупинятися на шляху з поля на елеватор (з урожаєм).

Хоча GPS-трекери не складно «обдурити», але краще, щоб вони все ж таки були встановленні.

Враховуючи те, що сучасні перевантажувачі вже почали облаштовувати тензодатчиками ваги, скоріш за все можна сподіватися, що вони з’являться й на комбайнах теж. Поки що – працюють автономно (на тих перевантажувач, з якими стикався автор), а результат замірів ваги відбивається на дисплеї та/або друкується на чек. Це створює певні незручності, відтак на практиці не популярне. Ставити такі датчики ваги самостійно дуже ризиковано, оскільки це втручання в конструкцію комбайна та/або зерновоза. І практично неможливо їх встановити на найману техніку. Річ навіть не в тім, що господар не дозволить її розбирати. Це займає неабиякий час і ресурси, що більш істотно. У разі прийнятності такого кроку я би радив перед встановленням датчиків проконсультуватися з торговельним представником із продажу цієї техніки та обладнання.

Штучний інтелект і дрони

Можливо альтернативним вирішенням стане штучний інтелект, який на основі супутникових знімків або знімків, зроблених з дронів, зможе із задовільною точністю надати інформацію про об’єм урожаю на полі. Знаючи вологість зерна, можна буде доволі точно визначити його масу. Звірка з вагою на елеваторі надасть нам розбіжність. Однак не забуваймо й про те, що будь-які інновації мають пройти певні етапи розвитку, а їх впровадження повинно бути економічно обґрунтованим.

Микола ПИЛИПЕНКО, моб. 095-438-29-33 (Viber)

Стаття опублікована в журналі ЗЕРНО, січень 2020

Додаткова інформація – FAQ

Яку б пораду ви дали, щоб мінімізувати ризики крадіжок урожаю?

Пишіть у коментарі далі …

Comments

Олексій сказав:

Найбільш дієвим контролем, на мою думку, є система “свій-чужий” і обладнаний комбайн відеокамерою. Такий варіант практикуємо вже більше 3-х років. Шнек спрацьовує лише тоді коли рядом є “своя” машина. Іноді бувають збої, т.з. аварійні вигрузки. Але всі нештатні ситуації фіксують служба gps і обов’язково розбір ситуації СБ.

Микола сказав:

А чому взагалі бувають збої? Чи можна їх якось уникнути? Я чув, що у деякий компаніях відключають можливість аварійної вигрузки, допоки СБ не вияснить причину.

Залишити відповідь